Стадії провадження
Коротко
Неправдиве повідомлення — це не будь-яка заява, за якою справу закрили. Кримінальний кодекс Іспанії (Código Penal) карає того, хто, знаючи про неправдивість або з грубою зневагою до правди, приписує іншій особі діяння, які, якби були правдою, становили б кримінальне правопорушення, і робить це перед судовою чи адміністративною посадовою особою, зобов’язаною їх розслідувати: суддею, прокурором чи поліцією (стаття 456.1).
Отже, потрібні три елементи:
Що не є неправдивим повідомленням: добросовісна заява про події, які згодом не вдалося довести, помилка в упізнанні особи без наміру їй зашкодити чи неточний опис подій. Подавати заяви — це право, і закон карає не помилку, а обвинувачення, зроблене з усвідомленням його неправдивості або з повною байдужістю до того, чи воно правдиве.
Є суміжні склади, які варто розрізняти:
Покарання за неправдиве повідомлення залежить від тяжкості злочину, який було неправдиво приписано (стаття 456.1 Кримінального кодексу):
| Неправдиво приписаний злочин | Покарання |
|---|---|
| Тяжкий злочин | Позбавлення волі від шести місяців до двох років і штраф від дванадцяти до двадцяти чотирьох місяців |
| Злочин середньої тяжкості | Штраф від дванадцяти до двадцяти чотирьох місяців |
| Незначний злочин | Штраф від трьох до шести місяців |
Завідомо неправдиві показання караються позбавленням волі від шести місяців до двох років і штрафом від трьох до шести місяців. Якщо їх дано проти обвинуваченого у справі про злочин, покарання зростає до позбавлення волі від одного до трьох років і штрафу від шести до дванадцяти місяців, а якщо внаслідок таких показань було винесено обвинувальний вирок, призначаються покарання на ступінь вищі (стаття 458).
Наклеп карається позбавленням волі від шести місяців до двох років або штрафом від дванадцяти до двадцяти чотирьох місяців, якщо його поширено публічно, а в інших випадках — штрафом від шести до дванадцяти місяців (стаття 206). Він переслідується лише за скаргою потерпілого (стаття 215), і строк давності становить один рік (стаття 131).
Крім покарання, винний має відшкодувати завдану шкоду та збитки, зокрема моральну шкоду (статті 110 і 116 Кримінального кодексу).
Саме цей момент викликає найбільше запитань. Закон встановлює, що проти заявника не можна порушити провадження, доки немає остаточного вироку чи остаточної ухвали про закриття справи, у якій було зроблено обвинувачення (стаття 456.2).
Після завершення тієї справи є два шляхи:
Важливо розуміти, що закриття справи чи виправдання самі по собі не доводять, що заява була неправдивою. Вони можуть бути наслідком нестачі доказів. Щоб засудити за неправдиве повідомлення, треба довести, що заявник знав, що розповідає неправду, або діяв із грубою зневагою до правди. Тому ми вивчаємо всю справу, перш ніж рекомендувати скаргу.
Якщо Ви щойно отримали виклик або Вас затримали за те, чого Ви не робили, терміново потрібна не скарга, а добрий захист у відкритій справі. Крім того, якісний захист на цій стадії є основою для будь-яких подальших дій.
Тим часом: не зв’язуйтеся із заявником, нічого не видаляйте з телефону і нічого не публікуйте про справу.
Якщо Ваша справа стосується гендерного чи домашнього насильства, зверніться до нашого розділу «Гендерне насильство».
Коли справу завершено остаточним закриттям або остаточним виправданням, ми перевіряємо, чи є підстави діяти:
Не варто зволікати після закриття справи чи виправдання: ці злочини також мають строки давності. Кожна справа особлива; вивчивши її, ми надамо Вам індивідуальний письмовий кошторис.
Досвід резонансних справ. Селесте Перес Бледа захищала людей, на яких було подано заяву, у справах, що висвітлювалися в ЗМІ, і пояснила на Cadena SER (2017), чому заява проти її клієнта була необґрунтованою.
Залежить від злочину, який було неправдиво приписано. Якщо це тяжкий злочин — позбавлення волі від шести місяців до двох років і штраф від дванадцяти до двадцяти чотирьох місяців; якщо середньої тяжкості — штраф від дванадцяти до двадцяти чотирьох місяців; якщо незначний — штраф від трьох до шести місяців (стаття 456.1 Кримінального кодексу). Крім того, треба відшкодувати завдану шкоду.
Так, коли ухвала про закриття чи вирок наберуть законної сили (стаття 456.2 Кримінального кодексу). Але закриття справи саме по собі не доводить, що заява була неправдивою: треба довести, що заявник знав, що бреше, або діяв із грубою зневагою до правди. Ми вивчаємо справу, щоб оцінити, чи достатньо підстав.
Об’єктивними доказами, які суперечать розповіді: повним листуванням, журналами дзвінків, геолокацією, записами камер, документами чи свідками. Також мають значення суперечності в словах заявника та його можливі мотиви. Головне — зібрати і зберегти ці докази з самого початку, ще до допиту у відкритій проти Вас справі.
В обох випадках комусь неправдиво приписують злочин. Неправдиве повідомлення вчиняється перед органом, що зобов’язаний розслідувати, — суддею, прокурором чи поліцією (стаття 456). Наклеп вчиняється поза цією сферою, наприклад, у соцмережах, переслідується лише за скаргою потерпілого, а строк давності становить один рік.
Так. Якщо заявника засуджено, він також несе цивільну відповідальність за завдану шкоду та збитки, які можуть включати витрати на захист, економічні втрати і моральну шкоду (статті 110 і 116 Кримінального кодексу). Вимогу зазвичай заявляють у тому самому кримінальному процесі як приватне обвинувачення.
Ні, якщо Ви діяли добросовісно. Стаття 456 Кримінального кодексу Іспанії (Código Penal) вимагає, щоб обвинувачення було висунуте з усвідомленням його неправдивості або з необачною зневагою до істини. Те, що заява закінчилася закриттям справи чи виправданням, сама по собі не робить її неправдивою: потрібно довести, що заявник знав, що його розповідь неправдива, або діяв з необачною зневагою до перевірки.
Може бути. Стаття 456.1 Кримінального кодексу Іспанії не вимагає, щоб обвинувачення висувалося перед суддею: достатньо, щоб це було зроблено перед судовою чи адміністративною посадовою особою, яка зобов’язана з’ясовувати обставини. Судова поліція саме й зобов’язана розслідувати злочини публічного обвинувачення та встановлювати їхніх виконавців (ст. 282 Кримінально-процесуального закону Іспанії, LECrim).
Так. Стаття 456.2 Кримінального кодексу Іспанії встановлює, що суддя чи суд, який розглядав справу, з власної ініціативи (de oficio) розпорядиться розпочати провадження проти заявника, коли з цієї справи випливають достатні ознаки неправдивості, і це не заважає Вам також подати на нього заяву. Однак це можливо лише після остаточного вироку або остаточної ухвали про закриття чи припинення первинного провадження.
Так, це інсценування злочину. Стаття 457 Кримінального кодексу Іспанії карає штрафом від шести до дванадцяти місяців того, хто перед судовою чи адміністративною посадовою особою, зобов’язаною розслідувати, заявляє про неіснуюче правопорушення або вдає, що став його жертвою, спричиняючи процесуальні дії. Якщо при цьому намагаються отримати страхове відшкодування, можуть бути й інші злочини, як-от шахрайство.
Насамперед захищайтеся в цьому провадженні: діяти проти того, хто подав на Вас заяву, не можна, доки немає вироку, що набрав законної сили, або остаточного рішення про закриття справи на Вашу користь (стаття 456.2 Кримінального кодексу Іспанії). Ви маєте право знати, в чому Вас обвинувачують, ознайомитися з матеріалами справи до дачі показань і не давати показань (стаття 118 Кримінально-процесуального закону Іспанії (LECrim)). Збережіть повідомлення, дані про місцеперебування й відомості про свідків і не контактуйте із заявником. Якщо Вас викликали, подивіться, що робити як підозрюваному.
Це злочин лжесвідчення. Стаття 458 Кримінального кодексу Іспанії карає його позбавленням волі від шести місяців до двох років і штрафом від трьох до шести місяців, а якщо показання дано проти обвинуваченого у справі про злочин — позбавленням волі від одного до трьох років і штрафом від шести до дванадцяти місяців. Якщо внаслідок таких показань ухвалено обвинувальний вирок, покарання ще суворіші.
Так, таке можливо. Спочатку суддя не знає, чи правдива заява, і в таких злочинах, як тілесні ушкодження, погрози чи примус, може як запобіжний захід заборонити Вам наближатися до заявника чи контактувати з ним, якщо вважатиме це суворо необхідним (стаття 544 bis Кримінально-процесуального закону Іспанії (LECrim)). Ви маєте дотримуватися заборони, навіть якщо вона несправедлива, бо її порушення — ще один злочин, і оскаржити її через свого адвоката.
Залежить від обставин. Цей злочин вимагає приписати комусь діяння, які були б злочином, знаючи, що вони неправдиві, або з безрозсудною зневагою до істини (стаття 456 Кримінального кодексу Іспанії). Суб’єктивної оцінки чи неточного спогаду зазвичай недостатньо; вигадати удар чи погрозу, яких не було, — це вже може бути злочином. Покарання — від штрафу до позбавлення волі на строк від шести місяців до двох років, якщо приписане діяння було тяжким злочином.
Так, якщо це робиться із застосуванням насильства чи залякування. Стаття 464 Кримінального кодексу Іспанії карає позбавленням волі від одного до чотирьох років і штрафом від шести до двадцяти чотирьох місяців того, хто намагається таким чином вплинути на заявника, сторону, підозрюваного, адвоката, експерта чи свідка, щоб той змінив свою поведінку в процесі, а якщо йому це вдається — покаранням у верхній половині. Також карається помста за участь у судовому провадженні.
Таке можливо, якщо він вступив у справу як обвинувач. Стаття 240 Кримінально-процесуального закону Іспанії (LECrim) дозволяє покласти судові витрати на приватного скаржника чи цивільного позивача, коли з матеріалів справи випливає, що він діяв необачно або недобросовісно, і забороняє покладати їх на виправданого обвинуваченого. Якщо заявник не був стороною, витрати на Ваш захист доведеться вимагати іншими шляхами, наприклад у провадженні про неправдивий донос.
Потрібна допомога зараз?
На цій сторінці
Пов'язані послуги
Де ми працюємо
Ми ведемо кримінальні справи по всій провінції Аліканте, де б Ви не жили і який би суд не розглядав Вашу справу. Ось деякі з муніципалітетів, де ми працюємо найчастіше:
АлікантеЕльчеСан-Вісенте-дель-РаспейчСант-Жоан-д’АлакантЕль-КампельоМучамельБенідормТоррев’єхаАлькойДеніяКальпеІ будь-який інший муніципалітет провінції