Стадії провадження
Коротко
Неправдиве повідомлення — це не будь-яка заява, за якою справу закрили. Кримінальний кодекс Іспанії (Código Penal) карає того, хто, знаючи про неправдивість або з грубою зневагою до правди, приписує іншій особі діяння, які, якби були правдою, становили б кримінальне правопорушення, і робить це перед судовою чи адміністративною посадовою особою, зобов’язаною їх розслідувати: суддею, прокурором чи поліцією (стаття 456.1).
Отже, потрібні три елементи:
Що не є неправдивим повідомленням: добросовісна заява про події, які згодом не вдалося довести, помилка в упізнанні особи без наміру їй зашкодити чи неточний опис подій. Подавати заяви — це право, і закон карає не помилку, а обвинувачення, зроблене з усвідомленням його неправдивості або з повною байдужістю до того, чи воно правдиве.
Є суміжні склади, які варто розрізняти:
Покарання за неправдиве повідомлення залежить від тяжкості злочину, який було неправдиво приписано (стаття 456.1 Кримінального кодексу):
| Неправдиво приписаний злочин | Покарання |
|---|---|
| Тяжкий злочин | Позбавлення волі від шести місяців до двох років і штраф від дванадцяти до двадцяти чотирьох місяців |
| Злочин середньої тяжкості | Штраф від дванадцяти до двадцяти чотирьох місяців |
| Незначний злочин | Штраф від трьох до шести місяців |
Завідомо неправдиві показання караються позбавленням волі від шести місяців до двох років і штрафом від трьох до шести місяців. Якщо їх дано проти обвинуваченого у справі про злочин, покарання зростає до позбавлення волі від одного до трьох років і штрафу від шести до дванадцяти місяців, а якщо внаслідок таких показань було винесено обвинувальний вирок, призначаються покарання на ступінь вищі (стаття 458).
Наклеп карається позбавленням волі від шести місяців до двох років або штрафом від дванадцяти до двадцяти чотирьох місяців, якщо його поширено публічно, а в інших випадках — штрафом від шести до дванадцяти місяців (стаття 206). Він переслідується лише за скаргою потерпілого (стаття 215), і строк давності становить один рік (стаття 131).
Крім покарання, винний має відшкодувати завдану шкоду та збитки, зокрема моральну шкоду (статті 110 і 116 Кримінального кодексу).
Саме цей момент викликає найбільше запитань. Закон встановлює, що проти заявника не можна порушити провадження, доки немає остаточного вироку чи остаточної ухвали про закриття справи, у якій було зроблено обвинувачення (стаття 456.2).
Після завершення тієї справи є два шляхи:
Важливо розуміти, що закриття справи чи виправдання самі по собі не доводять, що заява була неправдивою. Вони можуть бути наслідком нестачі доказів. Щоб засудити за неправдиве повідомлення, треба довести, що заявник знав, що розповідає неправду, або діяв із грубою зневагою до правди. Тому ми вивчаємо всю справу, перш ніж рекомендувати скаргу.
Якщо Ви щойно отримали виклик або Вас затримали за те, чого Ви не робили, терміново потрібна не скарга, а добрий захист у відкритій справі. Крім того, якісний захист на цій стадії є основою для будь-яких подальших дій.
Тим часом: не зв’язуйтеся із заявником, нічого не видаляйте з телефону і нічого не публікуйте про справу.
Провадження щодо гендерного насильства мають власні правила й органи; ми ведемо їх через наш спеціалізований сайт abogadaviolenciadegenero.com.
Коли справу завершено остаточним закриттям або остаточним виправданням, ми перевіряємо, чи є підстави діяти:
Не варто зволікати після закриття справи чи виправдання: ці злочини також мають строки давності. Кожна справа особлива; вивчивши її, ми надамо Вам індивідуальний письмовий кошторис.
Залежить від злочину, який було неправдиво приписано. Якщо це тяжкий злочин — позбавлення волі від шести місяців до двох років і штраф від дванадцяти до двадцяти чотирьох місяців; якщо середньої тяжкості — штраф від дванадцяти до двадцяти чотирьох місяців; якщо незначний — штраф від трьох до шести місяців (стаття 456.1 Кримінального кодексу). Крім того, треба відшкодувати завдану шкоду.
Так, коли ухвала про закриття чи вирок наберуть законної сили (стаття 456.2 Кримінального кодексу). Але закриття справи саме по собі не доводить, що заява була неправдивою: треба довести, що заявник знав, що бреше, або діяв із грубою зневагою до правди. Ми вивчаємо справу, щоб оцінити, чи достатньо підстав.
Об’єктивними доказами, які суперечать розповіді: повним листуванням, журналами дзвінків, геолокацією, записами камер, документами чи свідками. Також мають значення суперечності в словах заявника та його можливі мотиви. Головне — зібрати і зберегти ці докази з самого початку, ще до допиту у відкритій проти Вас справі.
В обох випадках комусь неправдиво приписують злочин. Неправдиве повідомлення вчиняється перед органом, що зобов’язаний розслідувати, — суддею, прокурором чи поліцією (стаття 456). Наклеп вчиняється поза цією сферою, наприклад, у соцмережах, переслідується лише за скаргою потерпілого, а строк давності становить один рік.
Так. Якщо заявника засуджено, він також несе цивільну відповідальність за завдану шкоду та збитки, які можуть включати витрати на захист, економічні втрати і моральну шкоду (статті 110 і 116 Кримінального кодексу). Вимогу зазвичай заявляють у тому самому кримінальному процесі як приватне обвинувачення.
Потрібна допомога зараз?
На цій сторінці
Пов'язані послуги